Непотопляемый прокурор Бабенко — новый начальник прокуратуры Киевского области

13-03-2014

 

Из архива: “Пискун, Медведько, Пшонка, Кузьмин – все эти публичные фигуры на самом деле фунты галимые. Потому как реально рулят прокуратурой малозаметные личности, умудряющиеся переживать свое руководство пачками. И при этом оставаться на своих не очень высоких, но весьма хлебных должностях. Как, например, нынешний заместитель прокурора Киевской области Владимир Бабенко.

 

Cейчас журналисты часто называют его прокурором Киевской области. И это правильно. Ведь рулит прокуратурой области именно Бабенко, а не донецкий “овощ” по фамилии Витязь.

Сейчас эта фигура засветилась в связи с ДТП, которое совершил сын прокурора Бабенко, а Бабенко-папа благополучно все в суде «порешал». Очередной и явный пример «независимости» наших судей и плотной криминальной спайки всего «правоохранительного сословия».

Но нынешний скандал, по большому счету, мелочь по сравнению с другими подвигами прокурора Бабенко. Напомним, что прокуратурой Киевской области он фактически руководит с 1998 года, а занял эту должность в 2000 году. Периодически его то повышали, то понижали. Но потом Бабенко вновь всплывал на поверхность. И Киевскую область всегда считал своей “вотчиной”. Он был и есть всегда. При всех Президентах и Генпрокурорах.

Бабенко узкому кругу осведомленных лиц стал известен в связи с совершенно бесстыдным разбазариванием земель Киевской области в недавнем прошлом. Именно к нему вели нити от разветвленной паутины черных риэлтеров и прочей нечисти, жирно поднявшейся на жирной околокиевской земле. Он же незримо присутствовал в скандалах, связанных с песчаными карьерами Киевской области и прочими благами недр.

 

Впрочем, особо удивляться этому не стоит, потому как Бабенко – это на самом деле Юрий Гайсинский, незримо руководивший прокуратурой Киевской области долгие годы. Что на должности, что без нее.

Умудрился Бабенко «засветиться» и в «деле Гонгадзе». Именно он руководил в свое время похищением тела Гонгадзе из Таращанского морга.

“Свідок Квітка С.О. показав суду, що у 2000 році він, працюючи начальником слідчого відділу прокуратури Київської області, 17.11.2000 року прийняв до свого провадження матеріали кримінальної справи, порушеної 03.11.2000 року слідчим Таращанської прокуратури Бєлінським С.І. за фактом виявлення у лісі обезголовленого трупа. Як убачається з показань свідка, постановою від 06.11.2000 року прокурором відділу криміналістики прокуратури Київської області була призначена комісійна експертиза, виконання якої було доручено експертам Головного бюро СМЕ МОЗ України.

 

У зв’язку з цим 15.11.2000 року зазначений труп працівники міліції Таращанського відділу на автомобілі «Нива» транспортували з Таращанського моргу до відповідного моргу м. Києва. При цьому він, Квітка, за вказівкою прокурора Київської області Бабенка В.І. разом із прокурором м. Таращі Обозовим С.П. на службовому автомобілі останнього виїжджав на КПП зустрічати автомобіль працівників міліції з транспортованим обезголовленим трупом, який вони потім супроводжували до моменту поміщення трупа в морг експертної установи, розташованої на вулиці Оранжерейній у м. Києві.

 

Тоді ж Обозовим С.П. також було виписано супроводжуючий лист про направлення трупа на судово-медичне дослідження. У подальшому, в грудні 2000 року, цей самий труп, свідок, будучи у складі сформованої Генеральною прокуратурою України слідчо-оперативної групи, пред’являв для впізнання потерпілій Мирославі Гонгадзе.

“Допитаний у судовому засіданні свідок Бабенко В.І. показав, що він будучи у 2000 році прокурором Київської області, повернувшись на початку листопада 2000 року з відрядження, дізнався про виявлення у цьому ж місяці у Таращанському районі трупа, який може належати журналісту Георгію Гонгадзе. З огляду на резонанс порушеної слідчим Таращанської прокуратури Бєлінським С.І. кримінальної справи, її матеріали прокурором Таращанського району Обозовим С.П. були привезені до прокуратури Київської області.

 

У подальшому, 17.11.2000 року, вказану справу прийняв до свого провадження начальник слідчого відділу прокуратури Київської області Квітка С.О. 04.12.2000 року кримінальна справа була направлена до Генеральної прокуратури України. Крім того, згідно показань свідка, по даній справі у листопаді 2000 року прокурором — криміналістом прокуратури Київської області була призначена комісійна судово-медична експертиза. У зв’язку з цим 08.11.2000 року він, Бабенко, разом із експертами Головного бюро судово-медичних експертиз МОЗ України, виїжджав до м. Тараща.

 

Зазначені експерти оглянувши у приміщенні Таращанського моргу, обезголовлений у стані гнилісних змін труп, відібрали з нього необхідні їм для проведення досліджень, зразки. Пізніше вказаний труп, із залученням працівників міліції, був перевезений з моргу м. Таращі до моргу у м. Києві. При цьому свідок не виключав, що саме він дав вказівку Квітці С.О. та Обозовому С.П. про транспортування трупа, який останні зустріли на КПП та супроводили до розташованої у м. Києві по вулиці Оранжерейній експертної установи.

 

За твердженням Бабенка В.І., також він бачив привезені у листопаді 2000 року до прокуратури Київської області прокурором м. Таращі представлені у справі речові докази — прикраси, з яких пригадує масивний браслет та ланцюжок із кулоном у вигляді розрізаної навпіл монети із зубчатим внутрішнім краєм.

 

“Злые языки говорят, что именно Бабенко на разных этапах следствия по «делу Гонгадзе» сливал информацию по этому делу всем заинтересованным лицам, чем весьма были недовольны многие сотрудники СБУ. Впрочем, СБУ фамилия Бабенко была известна давно. Некий Валентин Бабенко, представлявшийся бывшим сотрудником ГРУ ГШ некоторое время был вхож в кабинеты высшего руководства СБУ и, якобы, дал некие интересные факты по покушениям на Павла Лазаренко и Вячеслава Чорновола. Опять-таки, якобы Валентин Бабенко и Владимир Бабенко – близкие родственники.

 

“В 2007 году, при очередной «зачистке» из прокуратуры Юрия Гайсинского и его подельников, чуть было не «вычистили» и Бабенко. Вместе, кстати, с нынешним начальником следствия СБУ – Иваном Деревянко. «Зачистка» была связана как раз с невообразимыми масштабами махинаций с землей в Киевской области. Но и тогда Бабенко уцелел. И жил бы себе спокойно вплоть до самой пенсии и после нее. Если бы не неприятный инцидент с сыном.

 

Легкость, с которой прокурор Бабенко “решает” вопросы в судах удивить может разве-что иностранца. Но, пока у нас будет сохраняться эта “каста неприкасаемых” вместе с их членами семьи и друзьями — надежды на справедливый суд в Украине беспочвенны.


Иван Мезенцев